За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Степан Кушнір та Інна Корсун у перші дні хмельницького Євромайдана. Листопад, 2013 рік. Фото: Суспільне Хмельницький
Люди, які приходили у перші дні на Майдан — це ті, які мали активну громадську позицію, і були так чи інакше пов'язані із громадською діяльністю, розповідає Степан.
"Їм не треба було пояснювати, чому ми тут, вони і так це розуміли. Але ми стояли на Майдані, а повз проходили люди, ми комунікували з ними, пояснювали, чому ми тут. Я тоді представляв молодіжний сегмент активістів, і молодь була моєю цільовою аудиторією, тож ми робили студентський майдан. Ми ходили по закладах освіти, запрошували молодь приєднатися до нас. Нам вдалося вивести на вулиці міста декілька сотень молодих людей. Ми говорили з ними, а вони, в свою чергу, доносили до студентів свого навчального закладу важливість ситуації, яка панувала на той момент", — каже Кушнір.
Так починалася Революція Гідності… Листопад, 2013 рік. Фото: з архіву Степана Кушніра
З його слів, Майдан за своїми емоціями нагадував певну діаграму: були хвилі піднесення, був і свій спад.
"Звісно, коли багато людей виходили, це було відчуття, що, дійсно, є якась єдність. І на той момент я вперше відчув, що таке бути українцем насправді", — каже Степан.
Пригадує, що щось схоже відчував вже на початку повномасштабної війни, коли люди дуже гуртувалися.
"Це схоже на мурашник, коли всі на одній хвилі і всі роблять щось спільне", — говорить Степан Кушнір.
Хмпельницький Євромайдан. Січень, 2014 рік. Фото: Суспільне Хмельницький
Утім, каже учасник Євромайдану, було багато тоді й ситуацій з розряду розчарувань.
"Я побачив, як поводиться влада і взагалі політика. Побачив, що для політичних партій Майдан — це місток до того, щоб бути при керівництві, стати за кермо нашої країни. Тобто, для них ця революція була, по суті, боротьбою за владу. Але, хоч це було десь не тільки позитивно, тим не менш, це було точкою біфуркації, як на мене, яка змінила хід розвитку країни. І я вважаю, що багато чого на краще змінилося в країні. Можливо, не так воно швидко відбувається, та цей механізм запущений. Думаю, що хто вже не був би при владі, він розуміє силу людей, що вони можуть потерпіти, вони можуть заплющувати очі, але не можна просто сісти на шию і використовувати суспільство в своїх цілях", — підсумовує Степан Кушнір.
