«Були такі сім’ї, що їли своїх дітей»: на Хмельниччині відбулася панахида за померлими від голоду 1932-1933 років

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Панахида за померлими від голоду в 1932-1933 роках відбулася у селі Лисогірка, листопад 2023. Фото: Суспільне Хмельницький

Панахиду за померлими від голоду в 1932-1922 роках провели у селі Лисогірка, що на Хмельниччині. Тридцять людей прийшли, аби помолитися за односельчан. Присутні згадували історії своїх батьків, які пережили голодомор.

У селі Лисогірка Меджибізької громади проводять панахиду на братській могилі померлих в роки голодомору. Тут встанови хрест із пам’ятними датами. Люди прийшли сюди, аби вшанувати пам’ять односельчан, розповідає місцева жителька Парасковія Лукашенко.

"Прийшла, щоб пом’янути загиблих. Діти казали, що з голоду вмирали. Чужі люди розповідали, що були такі сім’ї, що батьки їли своїх дітей", — розповідає місцева жителька.

Місцева жителька Ганна Панчук розповідає, за словами очевидців, селом їздили й збирали тіла померлих від голоду.

"Брали ще напівживих на віз, які казали: "Беріть мене, я все одно помру, беріть мене", — розповідає Ганна Панчук.

У селі Лисогірка односельчани моляться біля братської могили померлих в роки голодомору, листопад 2023. Фото: Суспільне Хмельницький

100 людей в роки Голодомору 1932-1933 років померли у селі Лисогірка, розповідає бібліотекарка Раїса Дідик. Цифру називає зі свідчень, які вдалося отримати від очевидців тих подій. Імена померлих записали в Книзі пам’яті жертв голодомору.

"Помирали люди на вулиці, їх підбирали вже сусіди. Вони їх вже хоронили в цій могилі", — каже Раїса Дідик.

Кандидат історичних наук Віталій Галатир телефоном розповів, голодомор 32-33 років був спланований та організований радянською владаю, аби знищити саме український етнос. Про це свідчать архівні документи.

"В народі цю постанову називали "Законом трьох колосків". А також висловлювання самих керівників компартії, зокрема влітку 1930 року Косіор заявляв, що селянин відмовляється збирати урожай, він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд рукою голоду, але ворог прорахувався, ми покажемо йому, що таке голод", — каже Віталій Галатир.

Свідчення очевидців голодомору та імена жертв представлені в Національній книзі пам’яті. Вона видана у двадцять одному томі у дві тисячі восьмому році, розповідає заступник директора державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Ігор Западенко. Тут є дані із 17 областей України. Видання книги було зупинене.

"На 2008 рік, коли створювався цей музей, називалося число по Хмельниччині — понад 34 тисячі жертв голодомору, але ми маємо розуміти, що це число не остаточне", — розповідає Ігор Западенко.

Із записаних свідчень, каже бібліотекарка Лисогірської сільської бібліотеки Раїса Дідик, за два роки голодомору 30 років у селі народилися 50 дітей, 30 — померло.

Новини України