Як відомо, з 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла (а якщо точніше – повернулася) на новоюліанський календар, який змістив святкування усіх церковних свят на 13 днів. В мережі, звісно ж, розгорілися палкі дискусії і багато користувачів казали, що, мовляв, їхні предки святкували саме за попередніми датами, а тому відмовлятися від них гріх і таке інше. Але факти річ вперта і «чиста математика» пошукової системи Google показала, за яким календарем українці бажають відзначати церковні свята.
OBOZ.UA проаналізував, як відбувалося зростання пошукових запитів щодо чотирьох найпопулярніших навколоноворічних свят, яке може свідчити про те, коли саме українці відзначали їх. Аналіз також показав, чи настільки все скандально, як може здаватися, якщо почитати коментарі в мережі.
Запити перевірялися як українською, так і російською мовами, оскільки, як би це не було сумно, але певна частина українців, навіть якщо перейшли у побуті на українську мову, в інтернеті продовжують гуглити російською.
Іноді свиню також підсовує й інтелектуальна система Google, яка видає підказки під час того, коли користувач лише набирає свій пошуковий запит. Справа в тому, що навіть тоді, коли у налаштуваннях вашої операційної системи та браузера зазначено як приорітетну саме українську мову, а також за умови, що у вас увімкнено геолокацію, яка вказує на перебування в Україні, частина підказок від Google все одно видається російською мовою. Тож неуважний користувач, навіть бажаючи зробити запит українською, помилково робить його російською.
Ще один нюанс, який може дещо викривляти загальну картину – найімовірніше у Google є проблеми із ідентифікацію та розподілом трафіку з України та Росії. Про це свідчить поява як серед українських, так і серед російських трендів новин дуже локального рівня, які навряд будуть цікавими пересічному читачеві іншої країни. Ймовірно, причина в тому, що тимчасово окуповані українські території Google вважає українськими, але трафік з них, сприймає як частину умовного рунету. Чи може це якось вплинути на рівень пошукових запитів всередині України – питання складне, але такий вплив виключати не можна.
Та все ж перейдімо до аналітичних даних. Запити свідчать, що як україно- так і російськомовні українці цілком спокійно перейшли на новий календар і відсвяткували свята у нові дати. Щоправда, не обійшлося без нюансів.
Оскільки Google не публікує абсолютних цифр, вказуючи пікове значення, як число 100 попри те, що зростання пошукового запиту може становити й кілька тисяч відсотків, у статті все уніфіковано в умовні відсоткові значення.
Святвечір
Перше з важливих релігійних свят – Святий вечір (вечір напередодні Різдва) українці відзначали 24 грудня. Аналіз (з 22 грудня по 20 січня) свідчить, що саме на цей день припав пік україномовних запитів. Так, Святвечір того дня був найпопулярнішим запитом – умовні 100%, Святий вечір мав 73%, а російськомовні Сочельник та Святой вечер – 10% та 4% відповідно.
5-6 січня ці запити знову повернулися в аналітику Google. Сочельник показав 6 січня зростання 46%, а Святвечір та Святий вечір досягли свого піку 5 січня з 25% і 22% відповідно.
Регіонально це мало такий вигляд – українськомовні запити на заході, півночі, центрі та частково на півдні. Російськомовні – на сході та Одещині.
Різдво
Аналіз зростання пошукових запитів, пов’язаних зі словами Різдво та Рождество за 30 днів (з 22 грудня по 18 січня) показав, що абсолютна більшість українців відзначали це церковне свято 25 грудня.
На графіку видно, що зростання запитів відбулося 22 грудня і досягло свого піку 25 грудня. У цей день запит Різдво досяг пікового значення (100%), а запит Рождество був удвічі менш популярним (51%).
Щоправда, певний спалах цікавості також був і з 5 по 7 січня 2024 року. Тоді російськомовний запит Рождество досяг 38%. Україномовний запит Різдво у ці ж дні досяг 23%.
В регіональному розрізі це мало приблизно такий вигляд: у західних, північних та центральних регіонах переважав саме запит Різдво, в той час як на сході і півдні – Рождество.
Щедрий вечір
Цікавою ситуація вийшла зі святкування Щедрого вечора. Це свято перенеслося на 31 грудня і не виключено, що у приготуваннях до Нового року усім було просто не до того.
Запит Щедрий вечір отримав піковий пошук 5 січня, досягнувши 100%. Разом із тим, у цей день ні запит Щедрый вечер, ні Маланка жодних ознак цікавості у користувачів не виявили.
31 грудня Щедрий вечір мав 64% зростання, а Маланка – 26%.
Ще один раз спалах популярності цих запитів було зафіксовано 13 січня. Тоді Щедрий вечір мав 51%, Маланка – 30%, а російськомовний Щедрый вечер – 10%.
Регіонально за цей період перевагу мав запит Щедрий вечір, в той час як Маланку шукали в Донецькій та Луганській областях, у трьох південних областях та у Чернівецькій області. Російськомовний Щедрый вечер шукали лише в окупованому Криму.
День Василя
День Василя перенісся з 14 січня на 1 січня. Українці та й самі Василі, схоже, були цілком не проти. Саме 1 січня зафіксовано пік запитів щодо цього свята. Найпопулярнішим був запит Василя (100%). Усі ж інші варіації показали слабший результат – День Василя – 12%, а російськомовний запит Василия – 3%.
Ще одне зростання запитів сталося за старою датою – 14 січня. Запит Василя у той день мав 38%, а День Василя і Василия – 4% та 6% відповідно.
Регіонально про всій Україні переважав запит Василя і лише у Донецькій області та окупованому Севастополі шукали Василия. При цьому дані щодо запитів у Луганській області з якихось причин відсутні.
Водохреще
Водохреще перенеслося з 19 на 6 січня. Попри те, що новини про купання в ополонці можна було знайти і в той, і в інший день, запити у Google свідчать про те, що святкували українці все ж саме 6 січня.
У той день рівень пошукового запиту Водохреща (саме із закінченням «а») досяг свого піку – 100%. Водохреще в цей же день мало зростання 11%, а російськомовне Крещение – 24%.
Другий пік запитів припав на 19 січня, коли домінувало саме Крещение – 43%, а запит Водохреща мав 26%.
Регіонально україномовні запити домінували на заході, півночі та в центрі України, а також у Херсонській області. Схід та південь гуглили Крещение.
