У відкритому космосі без захисту людина зіткнеться одразу з кількома проблемами.
Затримка дихання у відкритому космосі – це далеко не найкраща ідея / Колаж УНІАН, фото – ua.depositphotos.com, Unsplash
Науково-фантастичні фільми по-різному зображують те, що станеться з людиною, якщо вона потрапить у відкритий космос без скафандра. Вчені та астронавти знають, що в такому випадку тіло людини не вибухне, а кров не закипить. Однак наслідки все ж будуть катастрофічними.
У ZME Science розповіли, що насправді станеться з людиною, якщо вона потрапить у відкритий космос без скафандра. Десятиліття експериментів у галузі космічної медицини, аварій та досліджень NASA дали вченим досить чітке уявлення про те, що станеться в такому випадку.
«Космос – це не середовище, створене для того, щоб підтримувати життя людей», – сказала інженерка NASA з питань скафандрів Емі Росс в одному з подкастів космічного агентства.
Відео дня
Зазначається, що у відкритому космосі без захисту людина зазнає швидкої внутрішньої декомпресії. Гази розширяться у міру зниження навколишнього тиску, повітря вирветься з легенів, а гази всередині травного тракту та інших порожнин розширяться. Однак людина не вибухне.
У виданні підкреслили, що шкіра, кровоносні судини та сполучні тканини достатньо міцні, щоб утримати тіло в цілості. Шкіра надзвичайно еластична й міцна, завдяки чому вона може дуже сильно розширюватися.
Затримка дихання у відкритому космосі – це далеко не найкраща ідея. У виданні пояснили, що газ, який швидко розширюється, ув’язнений у легенях, може пошкодити ніжну легеневу тканину, викликаючи те, що лікарі називають легеневою баротравмою.
Більше того, через затримку дихання бульбашки повітря потраплять у кровотік і зрештою досягнуть мозку, де спричинять інсульт. Затримка дихання також піддасть легені удару через перепад тиску між вакуумом і атмосферним тиском усередині тіла, що, найімовірніше, призведе до їхнього швидкого розриву.
У виданні нагадали, що при нормальному атмосферному тиску вода закипає при 100 градусах Цельсія. Однак у міру зниження тиску знижується й температура кипіння. Якщо знизити тиск лише до приблизно 6 % від того, який люди відчувають на рівні моря, вода може закипіти вже при нормальній температурі тіла, близько 37 °C. Це може призвести до того, що вода всередині деяких тканин почне перетворюватися на пару.
Ранні дослідження NASA показали, що в умовах тривалого перебування в умовах, близьких до вакууму, може виникнути надзвичайно сильний набряк.
У виданні зазначили, що тонкий шар сліз, що покриває очі, може почати випаровуватися й закипати. Те саме може статися зі слиною та вологою на язиці. Також почала б випаровуватися вода, що покриває частини дихальної системи.
Одна з найвідоміших вакуумних пригод в історії космонавтики
У виданні нагадали, що в грудні 1966 року технік з космічних скафандрів Джим ЛеБлан увійшов у вакуумну камеру в тому місці, де зараз розташований Космічний центр імені Джонсона, під час випробування скафандра епохи програми «Аполлон». Сталася несправність у з’єднанні кисневого шланга скафандра, що призвело до різкого падіння тиску, тоді як у камері вже панували умови, близькі до вакууму.
ЛеБлан залишався при тямі близько 14 секунд. Згідно зі звітом NASA про цей інцидент, останнім чітким відчуттям, яке він пережив перед втратою свідомості, було те, що волога на його язику почала кипіти.
На щастя, команда дослідників негайно відновила тиск у камері, після чого ЛеБланк прийшов до тями. У підсумку він зміг вибратися з камери без тривалих неврологічних ушкоджень.
Скільки часу є на порятунок
У виданні зазначили, що всього за 10–15 секунд у відкритому космосі без скафандра людина втратить свідомість. Однак дослідження показали, що багато травм, пов’язаних із вакуумом, можна вилікувати, якщо тиск відновлюється і лікування призначається швидко.
Однак гіпоксія (нестача кисню) може вбити людину раніше, ніж ебулізм. Це відбувається приблизно через дві хвилини, коли всі органи перестають функціонувати через кисневе голодування.
