Безкарність породжує халатність.
Киянин Олег Белінський спробував зібрати всі трагедії в Україні, які є у відкритих джерелах, коли за час повномасштабної війни в одному місці збиралася велика кількість людей. Про це пише DailyLviv.com.
У підсумку йому вдалося знайти щонайменше п’ятнадцять великих підтверджених випадків. «Найімовірніше, це далеко не повний перелік, адже частина інформації досі залишається закритою, – пише Олег Белінський.
1. Яворівський полігон, Львівська область. 13 березня 2022 року. Загинули 35 людей, 134 отримали поранення.
2. Казарми у Миколаєві. 18 березня 2022 року. Загинули понад 100 військовослужбовців. Точна кількість поранених офіційно не оприлюднена.
3. Навчальний центр «Десна», Чернігівська область. 17 травня 2022 року. Загинули 87 військовослужбовців. Кількість поранених офіційно не розкрита.
4. Виставка безпілотних систем у Чернігові. 19 серпня 2023 року. Загинули 7 людей, 214 отримали поранення.
5. Нагородження військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, Запорізька область. 3 листопада 2023 року. Загинули 19 військовослужбовців, десятки були поранені.
6. Полтавський військовий інститут зв’язку. 3 вересня 2024 року. Загинули 59 людей, 343 отримали поранення.
7. Полігон у Дніпропетровській області. 1 березня 2025 року. Відомо про загиблих і поранених військовослужбовців, однак їхня точна кількість офіційно не оприлюднена.
8. Полігон Національної гвардії поблизу Шостки, Сумська область. 20 травня 2025 року. Загинули 6 військовослужбовців, 10 отримали поранення.
9. 239-й навчальний полігон. 1 червня 2025 року. Загинули 12 військовослужбовців, понад 60 отримали поранення.
10. Навчальний підрозділ на Полтавщині. 4 червня 2025 року. Загинули 2 військовослужбовці, 16 отримали поранення.
11. Тренувальний полігон механізованої бригади. 22 червня 2025 року. Загинули 3 військовослужбовці, 14 отримали поранення.
12. Навчальний підрозділ Сухопутних військ. 29 липня 2025 року. Загинули 3 військовослужбовці, 18 отримали поранення.
13. Нагородження військовослужбовців у Дніпропетровській області. 1 листопада 2025 року. Загинули 19 людей, 36 отримали поранення.
14. Вибух на оборонному підприємстві у Вишневому, Київська область. 6 липня 2026 року. Загинули 9 людей, 29 отримали поранення.
15. Удар по приватному полігону у Київській області під час заходу за участю представників оборонної промисловості. 24 липня 2026 року. Загинули щонайменше 10 людей, близько 100 отримали поранення.
Лише у цих п’ятнадцяти підтверджених трагедіях загинули щонайменше 372 людини. Реальна кількість загиблих є більшою, оскільки в кількох випадках офіційні дані про втрати досі не були оприлюднені.
Поранення отримали щонайменше 974 людини. І ця цифра також є мінімальною, адже для частини ударів офіційні дані про кількість поранених відсутні або наведені лише як «десятки».
«На мою думку, саме безкарність породжує халатність, – стверджує Олег Белінський. – Після трагедії у Чернігові теж відкривалися кримінальні провадження. Але станом на сьогодні суспільство так і не побачило публічно відомих результатів, які б свідчили про персональну відповідальність за організацію того заходу.
Після трагедії у Чернігові багато говорили про те, що подібні заходи більше не повинні проводитися у районах, які перебувають у зоні досяжності російської балістики. Здавалося, що з тих подій мали бути зроблені висновки, змінені правила та запроваджені додаткові обмеження.
Саме тому те, що сталося сьогодні, викликає у мене відчуття якогось сюрреалізму. Складається враження, ніби за три роки ми знову опинилися в тій самій точці.
Є ще одна річ, яка мене відверто лякає.
Я ніколи не можу зрозуміти, коли великі урочисті заходи за участю вищого військового чи політичного керівництва держави проводяться просто неба, на відкритих площах або біля храмів. Так, можна сказати, що це свято, що це символічно або що Бог береже. Але війна не залишає місця для подібної романтики. Один вдалий удар може коштувати країні не лише десятків людських життів, а й значної частини її військового або державного керівництва. У воюючій країні це питання національної безпеки.
Урок Польщі тому — гарний приклад. Саме тому мені дуже важко зрозуміти, чому після всіх уроків цієї війни ми досі бачимо рішення, які створюють подібні ризики».
