Мельник Олександр — командир 1-ї групи спеціальної розвідки окремого розвідувального батальйону. Він поруч із батьком захищає країну від російських окупантів. Нагороджений двома почесними нагрудними відзнаками «Золотий Хрест» та «Хрест Військова честь» за виявлену патріотичність у своїй службі, а також нагородою «За мужність і відвагу».
Захисник Олександр Мельник із Лука-Мелешківської громади з дитинства знає, що таке дисципліна та армійське виховання. Його батько – військовий, а хрещений служить в поліції. Олександр розпочав свою військову кар’єру ще в 2010 році, коли вступив на строкову службу, згодом вирішив залишитися на контракті. Свою історію боєць з позивним Кузьміч розповів кореспонденту Вінниця.info.
«Я народився в місті Охтирка Сумської області, але згодом моя родина переїхала в село Лука-Мелешківська. Мій дядько сам військовий, батько служив в спецпідрозділі «Ягуар». Після закінчення училища я теж вирішив стати військовим, — розповідає 31-річний Олександр Мельник. Свій бойовий досвід вперше здобував від початку АТО у 2014 році і вже 10 років на війні. Пригадую, спершу ми захищали Луганську обласну адміністрацію. Потім брав участь у різних бойових операціях в Луганську, Маріуполі, Бахмуті, Рубіжному, Лисичанську, Попасній та Станиці Луганській».
Повномасштабне вторгнення Олександр зустрів в Одесі, де мав пройти навчання стрибків з парашутом.
«Пригадую, 23 лютого нас підняли по бойовій тривозі. Деякий час ми перебували в Одесі, але потім ми відправились звільняти Миколаїв та Херсон. Наш батальйон виконував штурмові завдання на всіх островах міста, в тому числі та на Лівому березі. Одного разу, при спробі прорватись на острів Козацький, ми втратили трьох наших воїнів. Потрапили у засідку. Нас було дві групи. Попереду зі своєю групою ішов розвідник та Герой України Андрій Орлов, з позивним Сармат. Тоді наших двох побратимів поранили, а одного відразу вбили. Ми намагались п’ять разів заходити в посадку і забрати своїх поранених. Зайшли з п’ятого разу, евакуювали всіх поранених та загиблих. Це був найважчий день», — згадує Олександр.
У Херсоні деякий час перебував і батько молодого військового. Каже, бачились лише один раз, адже обоє служать в різних військах.
«Я постійно підтримую зв’язок із батьком, спілкуємось щодня. Минулого року в червні я одружився — в день свого народження, зробив собі подарунок. Вдома за мене із батьком хвилюється мама та дружина. Але ми мусимо зараз відвойовувати кожний шматок нашої землі аби окупанти не пішли далі», — зазначає військовий.
Вільний від бойових завдань час, Олександр проводить на риболові. Хвалиться світлинами із впійманими коропами.
«Це найкраща реабілітація після важких військових буднів», — коротко резюмує боєць.
Додамо, що Олександр Мельник був нагороджений двома почесними нагрудними знаками «Золотий Хрест» за визначні подвиги під час операцій у Миколаєві, звільненні Херсона. Крім того, він був нагороджений нагрудною відзнакою «Хрест Військова честь» за виявлену патріотичність у своїй службі, а також відзнакою «За мужність і відвагу».
Вінниця.info фото Олександра Мельника
