За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Смолінська урановидобувна шахта. Фото: Схід ГЗК
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, експлуатація Смолінської урановидобувної шахти у Кіровоградській області має завершитись до 2028 року. У надрах лишається мільйон тонн руди. Чому уряд наполягає на закритті підприємства?
У Кіровоградській військовій адміністрації відбулась міжвідомча нарада, на якій обґрунтували для уряду доцільність збереження Смолінської шахти, розповів Суспільному заступник начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Павло Конопко.
Основні причини закриття шахти за версією уряду дві: вичерпанні запаси уранової руди та нерентабельність (тобто витрати на її утримання більші, ніж підприємство заробляє).
Що з запасами руди на Смолінській шахті
На-гора не піднято понад мільйон тонн уранової руди, говорить Павло Конопко. Якщо вони вважаються не потрібними, і шахту закривають, за законодавством ці надра треба списати. Однак процедури списання саме уранових залишків, на відміну від вугільних чи інших копалин, в Україні не існує.
Досвіду закриття такого об'єкта в України немає. Світова практика свідчить, що цей процес довготривалий та дорогий. Нині у Німеччині триває другий етап подібної процедури на шахті "Вісмут". Протягом першого етапу переводили в безпечний стан відходи, старі шахти, очищали територію – проводили повну рекультивацію земель. Цей перший етап коштував німцям сім мільярдів євро та тривав 20 років.
Тож ця процедура, говорить Павло Конопко, має розроблятись на рівні уряду: "Цієї роботи не зроблено".
Якщо процедуру списання уранових надр розроблять і шахту закриють, її заллють водою. "Ці залишки (мільйон тонн) ми ніколи не піднімемо, — продовжує Павло Конопко. – Саме це передбачає процедуру закриття. Якби ми їх законсервували, наші нащадки могли б під час за нормального розвитку країни, без воєнного стану, підіймати ці залишки".
Нерентабельність Смолінської шахти
Павло Конопко розповів, нині у світі зареєстровані 17 уранодобувних об’єктів, 11 з них постійно розвиваються. З цих 11 лише два рентабельні, інші – збиткові. Тобто світова практика свідчить, що саме видобування руди, як правило, збиткове. А економічну вигоду держава отримує від подальших продуктів видобування.
Якщо шахта й далі працюватиме, це вартуватиме державі 220 мільйонів гривень у рік підтримки роботи підприємства. Проте й у цьому випадку шахта щось зароблятиме, бо ціна уранового концентрату на світовому ринку – 250 доларів за кілограм, і ціна росте щомісяця, говорить Конопко.
В Україні паралельно існує програма розвитку урановидобувної промисловості
Відповідно програмі, Україна має виготовляти понад дві тисячі тонн урано-оксидного концентрату на всіх шахтах України. Всі шахти України — це три шахти, розташовані у Кіровоградській області.
"Тому наша область унікальна у цьому плані, – каже Павло Конопко. – В цьому регіоні є чотири розроблені родовища та сім перспективних, які готові до видобутку. З урахуванням усіх загроз воєнного часу ми добуваємо 250 тонн. Не дві тисячі (за програмою розвитку), а 250 тонн. Тобто майже в десять разів менше. То, якщо ми добуваємо менше мети, навіщо нам закривати розроблені надра, з готовою шахтою? "Під ключ" нову шахту збудувати коштує 10 мільярдів доларів".
Чому уряд наполягає на закритті шахти?
На думку Павла Конопка, НАК "Енергоатом", на баланс якого передають всю уранодобувну промисловість, хоче позбутись збиткових об'єктів.
"Це підприємство акціоноване, і цей неприбутковий об’єкт (Смолінська шахта) буде "тягнути" їх фінансові показники на міжнародних котируваннях акцій. Тому, я так думаю, є корпоративний інтерес "відсікти" все нерентабельне".
Що далі
З результатами міжвідомчої наради звернулись до Кабміну, каже Павло Конопко: "Ми не погодились з нерентабельністю Смолінської шахти. Не погодились списувати надра без розпорядження Кабміну. Досвіду у питанні закриття урановидобувного обєкта немає, тож треба сім разів подумати, дослухатись один до одного, щоб один раз відрізати".
