За інформацією: Суспільне Суми.
Фото: Суспільне Суми
"З Колею "Художником" ми воювали з 2014 року в 30 бригаді. Пройшли всі пекла 2014 року. Під час повномасштабного наступу він повернувся в Україну. Він був за кордоном, міг не повертатися, але повернувся, долучився до нашого окремого підрозділу. Боронили Київ в районі Броварів, прийняли перший бій там, відкинули ворога від нашої столиці", — розповідає чоловік.
Фото: Суспільне Суми
Після цього, додає побратим, їх перевели на схід країни, де саме була активна фаза боїв. Поблизу Метьолкіного Луганської області Микола загинув, коли позиції українських захисників накрили ворожі "Гради".
"Я тоді отримав поранення, а він загинув. Разом тоді було п'ятеро загиблих. Поранення отримали інші хлопці. Відбулась евакуація, але тіла не змогли забрати, потім хотіли забрати, але вже неможливо було. Життєрадісний, гарний товариш, з ним з 2014 року разом були. Провели не один бій. Завжди на нього можна було покластися", — ділиться побратим загиблого Тарас.
Ольга Власенко, родичка загиблого, згадує його чуйним і гарним батьком. "Він працював у будівельній компанії, виготовляли вікна. Коли почалась війна, він добровольцем пішов в АТО, повернувся, але не зміг, бо його побратими залишились на полі бою, він повернувся до них. Коли закінчився й другий термін, поїхав на заробітки, але не зміг там бути. Коли почалося повномасштабне вторгнення — одразу пішов на поле бою", — згадує жінка.
Фото: Суспільне Суми
"Він дуже гарний сім'янин був. Було йде коли-небудь, я гуляю з собачкою – він завжди привітається. Таке горе, такий біль", — говорить знайома Миколи Рибця Євдокія Ніколаєнко.
На момент загибелі Миколі Рибцю було 42 роки. Поховали чоловіка на Алеї Слави Баранівського кладовища в Сумах.
Читати ще
Читати ще 19 грудня у Конотопі — день жалоби за померлим військовослужбовцем Андрієм Стрільцем
