За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Фото: Олександр Касьяненко/Суспільне Кропивницький
Хустки були повсякденні й святкові, літні й зимові, великі та малі.
"Їх носили в принципі й дівчата, і жінки, але дівчата могли носити й віночки, і ходити простоволосими, як кажуть. А от вже заміжня жінка на другий день весілля покривала голову і вважалося вже непристойним ходити без хустки".
Фото: Олександр Касьяненко/Суспільне Кропивницький
Залежно від регіону жінки використовували різні способи зав’язування. Це — традиційний — зав’язати хустку одним краєм.
Хустка вив’язана одним краєм. Фото: Олександр Касьяненко/Суспільне Кропивницький
Нижній шар спущеного клину не виглядає з-під лицьового. "Так от дівчата старалися, щоб не виглядало, тому що вважалося, що свекрухою наверх. Буде свекрухин, а не ваш у хаті верх".
Нині українська хустка – це не тільки головний убір чи жіночий аксесуар, вважає етнологиня. Це — культурна спадщина України.
