Український ринок праці – 2023: роботи стає більше, а працівників – менше

Український ринок праці – 2023: роботи стає більше, а працівників – менше

Фото: з відкритих джерел

З початком осені український ринок праці традиційно пожвавився, а бізнес почав активно шукати нових працівників. Однак претенденти не поспішають відповідати роботодавцям взаємністю, реагуючи на пропозиції досить мляво. Отже, головний біль компаній сьогодні – це відповідь на питання, де взяти людей. Особливо чоловіків.

Відгуків на кожну пропозицію стає менше

За даними кадрового порталу Work.ua, у вересні 2023 року роботодавці опублікували 105 809 пропозицій про роботу — це найбільша кількість вакансій з початку повномасштабного вторгнення. Порівняно із серпнем, вакансій побільшало на 3%, і, кажуть експерти порталу, таке зростання було прогнозованим. На початку осені ринок праці зростає завжди. Наприклад, 2021 року він «піднявся» на 8%, а 2022-го – на 16%.

Географія ринку праці також стабільна: до п’ятірки областей з найбільшою кількістю вакансій знову увійшли Київська (34 574), Дніпропетровська (10 153), Львівська (9994), Одеська (7092) та Харківська (3852) області.

Щоправда, загальна кількість претендентів, які оновили чи створили резюме у вересні, знизилася на 4%. Через те, що менше людей шукають роботу, а вакансій стає більше, середня кількість відгуків на пропозицію про роботу знижується. Тож роботодавці зіткнулися з великою проблемою: де взяти людей?

Дефіцит чоловіків

Нині на ринку праці активніше шукають роботу жінки, резюме яких становлять 59% від загальної кількості. А ось чоловіків намітився явний дефіцит.

Директор консалтингової компанії «Михайлов і партнери» Віталій Михайлов вважає, що нестача чоловіків цілком зрозуміла. За даними Держстату, останніми роками жінок у країні було майже на 3 мільйони більше, ніж чоловіків, і війна у цій пропорції мало що змінила. Так, чимало жінок після початку повномасштабної війни поїхали із дітьми за кордон, але й чоловіки залишають український ринок праці, йдучи на фронт.

— Незважаючи на те, що стать у більшості вакансій зараз не вказується, ми все одно розуміємо, що на посади охоронців, плиточників, водіїв, будівельників, найімовірніше, шукають чоловіків, — каже Михайлов. – У нас є традиційні чоловічі та жіночі спеціальності. Крім того, незважаючи на те, що загалом чоловіків менше, серед зайнятого населення їх завжди було більше, і роботодавці до цього звикли. Це цілком зрозуміло, адже чоловіки дітей не народжують і в декрети практично не ходять. Крім того, у нашому менталітеті закладено, що чоловік – годувальник у сім’ї, він працює та заробляє гроші. Суспільство спокійно ставиться до того, що в сім’ї працює тільки чоловік, а ось зворотну ситуацію можуть прийняти далеко не всі.

За словами операційного директора GRC.UA Наталії Слинько, якщо говорити про чоловіків на українському ринку праці, то є дві великі проблеми.

По-перше, загальна кількість чоловіків, які шукають роботу, знизилася. Особливо це стосується робітничих професій – слюсарі, механіки, працівники виробничих ліній. У деяких регіонах таких людей настільки не вистачає, що роботодавці готові перевозити їх з інших регіонів. І ось тут вони стикаються з другою проблемою: військовий облік та обмежене пересування чоловіків навіть Україною. Багато хто небезпідставно побоюється отримати повістку, перетинаючи кордон області.

– Крім того, компанії, які працюють «по-білому» та офіційно оформлюють усіх співробітників, зіткнулися з тим, що далеко не кожного важливого для роботи компанії працівника можна «забронювати», – каже експерт. — Для того щоб це зробити, потрібно актуалізувати всі документи, і це нерідко призводить до мобілізації якраз під час актуалізації.

«Повна гармонія»

Ситуація на ринку праці сьогодні складається, на перший погляд, парадоксальною. З одного боку, роботодавці скаржаться на брак чоловіків, а з іншого — не поспішають офіційно оформляти їх.

Проте генеральний директор ESCADRA Recruitment Agency Ltd Юрій Гороховський вважає, що жодного парадоксу немає і навіть навпаки: у цьому питанні роботодавці та наймані працівники мають повну гармонію. Чоловіки самі не хочуть іти до штату компанії, щоб їх не призвали. Багато хто ставить умову: працювати тільки через ФОП. А великі «білі» компанії беруть виключно до штату, причому за умови, що з військовим  квитком все гаразд.

– Сірий ринок у нас традиційно присутній у будівельній сфері, сезонних роботах, – додав Віталій Михайлов у розмові з KP.UA. — В офісах раніше, як правило, ситуація була пристойніша: все ж таки якщо люди весь робочий день знаходяться в офісі, то можна легко перевірити, скільки людей оформлено і скільки працює в реальності. Але мода на фріланс, розвиток дистанційки та пандемія все змінили. Зараз у багатьох компаній фізично немає офісу, а коли за юридичною адресою ніхто не перебуває, провести перевірку важко. Тому роботодавці оформлюють співробітників як ФОП, а то й зовсім без жодного оформлення раз на місяць відправляють гроші на картку. Але якщо раніше основною причиною «сірої» зайнятості було уникнення податків, то зараз до цього додалося ще й небажання як роботодавців, так і співробітників зв’язуватися з військкоматами.

Кого шукають за кордоном

За даними міжнародного сайту пошуку роботи Jooble, працівники з України продовжують користуватися попитом у закордонних компаніях. Наразі найбільше вакансій для українців пропонують у Польщі: у третьому кварталі було близько 5300 вакансій. Запропонована середньомісячна зарплата становить близько 7 тис. злотих, хоча водії-українці можуть розраховувати на зарплату 9-12 тис. злотих. Традиційно найбільше роботи у великих містах: Кракові, Вроцлаві, Варшаві, Познані.

Крім того, працівників з України не проти найняти роботодавці з Німеччини, Італії, Угорщини, Румунії та Австрії. До популярних професій входять митний брокер, водій, будівельник, кур’єр, працівник складу, няня, електрик, розробник, консультант.

Щодо попиту користувачів на роботу за межами країни, то, за даними Jooble, у третьому кварталі цього року найбільший інтерес з боку претендентів викликали:

Польща: 48 тис. пошукових запитів США: 31 тис. Німеччина: 21 тис. Чехія: 20 тис. Великобританія: 18 тис. Угорщина: 17 тис. Бельгія: 9 тис. Казахстан: 8 тис. Індія: 7 тис. Франція: 6 тис. Іспанія: 6 тис. Нідерланди: 4 тис.

Водночас чутки про те, що через високий попит українські ейчари перестали шукати співробітників для українських компаній і повністю перейшли на закордонні, експерти ринку праці спростували.

— Можливо, йдеться про аутсорсинг – найм людей, які працюватимуть на інший ринок, — каже Віталій Михайлов. — Це колл-центри, support-підтримка, айті-компанії. Але все ж таки це не масове явище, адже для роботи на чужих ринках потрібна мова, як мінімум, англійська. Рідше — російська, причому колл-центр з російською зовсім не означає роботу на РФ. Наприклад, клієнт банку в Казахстані дзвонить на підтримку свого банку та вибирає для спілкування російську мову. Людина з підтримки, яка йому відповідає, цілком може фізично перебувати не в Казахстані, а в Україні.

Також у нашій країні можуть працювати сервісні центри транснаціональних компаній, продовжує експерт. Раніше такі центри відкривалися переважно в Польщі, але в Україні, звичайно, дешевші. Плюс у нас хороший рівень освіти, і знайти кандидатів зі знанням мов не так уже й складно.

Здебільшого українські ейчари не шукають співробітників у закордонні компанії, погоджується Наталія Слинько.

— Трудова міграція через закриті кордони призупинилася і вже не впливає на ринок праці, як це було до початку повномасштабної війни, — зазначила експерт GRC.UA. — Думаю, що йдеться про пошук співробітників не для закордонних компаній, а для зарубіжних офісів та філій українських компаній, що відкрилися в інших країнах. Але це теж не масове явище, оскільки більшість із них намагаються або взяти на роботу українців, які вже живуть за кордоном, або перевезти своїх співробітників, які знають мову та можуть працювати у закордонних офісах.

Питання руба

А чи підвищуватимуть зарплати?

За словами Наталії Слиньки, на сьогодні немає жодних передумов до того, щоб зарплати до кінця року сильно зросли. Більшість роботодавців просто не мають ресурсу, щоб збільшувати зарплати.

— Але ми точно знаємо, що 2024-го такі зміни відбудуться, — зазначила експерт. — Значна частина компаній планує переглядати зарплати співробітників, до бюджетів наступного року закладаються або індексації зарплат, або зміна їхньої моделі — наприклад, зниження постійної частини та збільшення преміальної.

Джерело

Новини України