Фото: Genya SAVILOV / AFP via Getty Images Підпишіться на нас в Google додати зараз
Київ входить у зиму 2026/2027 із подвійним ризиком: російськими ударами по критичній інфраструктурі й неможливістю нормально існувати через постійні тривоги та постійні перебої з електрикою, опаленням і водою. Після того як Віталій Кличко порадив киянам, якщо мають таку можливість, розглянути тимчасовий виїзд, частина мешканців почала активніше шукати житло за межами столиці.
Економісти вважають, якщо відтік населення стане значним і тривалим, це створить додатковий тиск на бізнес, який і без того працює в надважких умовах війни. Але скільки людей насправді виїде, чи перетвориться тимчасовий переїзд на тривалу міграцію та чи повернуться кияни навесні, залежатиме від багатьох факторів.
Куди виїжджають кияни
Киянам, які мають друзів чи родичів за межами столиці, варто розглянути можливість тимчасово переїхати до них. Таку заяву днями зробив мер Києва Віталій Кличко. За словами мера, щодня надходять нові повідомлення про зруйновані будівлі, поранених чи загиблих людей, адже обстріли столиці посилюються.
Кияни, що збираються перечекати важку зиму поза Києвом, обирають різні варіанти. Хтось нарешті ухвалює остаточне рішення переїхати у Європу, хтось налаштований перезимувати у Єгипті (там дешевше та тепліше), хтось шукає житло на заході країни, а хтось обирає будинок за містом.
Але багато хто залишиться на зиму в Києві – кажуть, що переїхати немає можливості.
— У мене робота дистанційна, а в чоловіка – ні, тож про переїзд на зиму не йдеться, — каже мешканка Києва Олена. – Будемо зимувати вдома. Але нам легше – за 80 кілометрів від міста в нас є невеликий будиночок з пічним опаленням. Минулої зими ми там прожили 10 днів, поки вдома не було опалення. Впевнена, що він нас знову врятує.
Діти Христини, теж киянки, від початку повномасштабної війни живуть за кордоном, а вона з чоловіком та старенькими батьками – за містом. Цей будинок колись був дачею, але вже п’ятий рік є їх постійним місцем проживання. Виїхати не можуть, бо 90-річні батьки нетранспортабельні.
— Незважаючи на те, що в київську квартиру я приїжджаю один раз на 1-2 тижня, я не думаю, що «покинула Київ», — каже Христина. – До нашої дачі лише 20 хвилин на машині, тож ми тут, далеко не поїхали.
Скільки киян можуть виїхати
Найбільше можливостей для тимчасового переїзду мають люди, які не прив’язані до робочого місця. Тобто, або працюють дистанційно, або не працюють та мають заощадження на переїзд. А от працівникам лікарень, комунальних служб, торгівлі, транспорту, оборонного сектору та інших, чия робота потребує фізичної присутності, доведеться ухвалювати непросте рішення: або звільнитись, або взяти тривалу відпустку за свій рахунок (якщо, звісно, роботодавець погодиться).
Але звільнитись (чи неоплачувана відпустка) плюс переїзд – це дуже дороге задоволення. Якщо сім’я не має житла в іншому місці, доведеться додатково сплачувати оренду, одночасно покриваючи витрати на київську квартиру. Не всім це по кишені.
Недивно, що точні прогнози щодо того, скільки киян залишать столицю на всю зиму 2026/2027, експерти давати не готові. Обережно кажуть про максимальні 15-20%, але уточнюють: окремі історії переїзду та активні обговорення в соцмережах не замінюють офіційної статистики або хоча б репрезентативного опитування.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що Кличко каже нісенітниці.
— Як людина, що постійно живе в Києві, можу сказати, що ніякого масового виїзду немає – навпаки, я на власні очі бачу, що люди приїжджають, — зазначив Охріменко в коментарі Коротко про. — Минула зима була дуже важка, тому всі більш-менше вже знають, чого чекати. А міській владі було б варто зайнятися інфраструктурою, а не розтринькувати гроші на безглузді будівництва.
За словами економіста Владислава Банкова, Київ, як і решта міст країни, не готовий до функціювання в подібних умовах. Тому дійсно все залежить від подальшого стану інфраструктури.
— Кількість тих, хто поїде з Києва, насамперед залежатиме від обстановки в самому Києві, — погодився у розмові з Коротко про аналітик Данило Монін. – Одна справа, коли електрику відключили на кілька годин, і зовсім інша, якщо Київ «погасять», скажімо, на декілька днів — тоді охочих виїхати додасться. Дуже критичне питання про опалення — це, мабуть, найважливіше. Бо ресурси на оренду квартири є далеко не у всіх. Навіть за кордоном зараз дешевше знімати квартиру, ніж на заході України.
Звісно, продовжує експерт, частина киян може виїхати у передмістя, але не кожен міський житель готовий жити у сільських умовах, та й дрова потрібні. Тому, вважає Монін, від’їзд навряд чи буде масовим. Люди не схильні витрачати зайві ресурси на виїзд, якщо особливих перебоїв з електрикою та опаленням не буде.
Загалом масштаб переміщення залежатиме від кількох факторів:
енергетичної ситуації: тривалі перебої з опаленням, водою та електроенергією збільшуватимуть кількість охочих виїхати; морозів: що нижча температура, то складніше залишатися в будинку без стабільного теплопостачання; безпеки: інтенсивність атак та пошкодження інфраструктури можуть змінити рішення навіть у тих, хто планував зимувати в Києві; роботи та навчання: віддалена зайнятість дає більше свободи; фінансових можливостей: наявність заощаджень, безкоштовного житла у родичів чи власного будинку значно полегшує переїзд.
Минулу зиму деякі райони Києва провели без опалення. І цей досвід може підштовхнути до думки шукати більш тепле місце за межами столиці. Фото: ДСНС
Як відтік населення вдарить по економіці Києва
Київ може зіткнутися не стільки з раптовим «спорожнінням», скільки з нерівномірним відтоком населення: одні райони втратять частину мешканців, інші залишаться активними. Бізнесу доведеться планувати роботу з урахуванням кількох сценаріїв, а міській владі – підтримувати критичні послуги навіть якщо чисельність населення значно скоротиться.
Головним економічним ризиком цієї зими можна вважати поєднання можливого падіння споживання та додаткових витрат на енергетичну стійкість. Зменшення людей у житлових районах означає потенційне скорочення щоденних покупок, замовлень їжі, відвідувань кав’ярень і ресторанів. Найбільш уразливими можуть стати малі заклади, які працюють на постійних мешканців конкретного кварталу. Якщо відтік буде короткочасним, ефект може виявитися сезонним, якщо ж тривалим, деяким доведеться піти з ринку.
Від’їзд частини працівників може ускладнити роботу підприємств, які не можуть перенести діяльність в онлайн. Це стосується сфери послуг, торгівлі, громадського харчування, виробничих та ремонтних спеціальностей. Водночас дистанційні працівники зможуть продовжувати отримувати зарплату від київських роботодавців, але через те, що вони витрачатимуть гроші в іншому місці, це не підтримає споживання в столиці.
Змін зазнає і ринок оренди. Якщо пропозиція квартир перевищуватиме попит, орендодавцям доведеться бути гнучкішими щодо ціни й умов договору. Проте загального падіння цін очікувати не варто: попит просто перерозподілиться на користь будинків із резервним живленням, стабільним опаленням та водою.
Менша кількість пасажирів знизить попит на маршрутах міського транспорту та, відповідно, його доходи. Але витрати на утримання доріг, мереж, освітлення, лікарень та іншої інфраструктури пропорційно кількості мешканців не зменшаться. Комунальні системи й далі потребуватимуть ремонту, обслуговування та аварійних бригад.
Якщо підсумувати, тривалий відтік населення може послабити економічну активність і опосередковано впливати на податкові надходження. Однак масштаб ефекту залежатиме від того, скільки підприємств продовжать працювати, де залишаться зареєстровані працівники та бізнеси, а також від того, наскільки скоротиться зайнятість. Сам факт тимчасового виїзду мешканців не означає автоматичного пропорційного падіння доходів міського бюджету.
Деякі заклади харчування та інший бізнес зможуть вистояти у складній зимі, але, на жаль, не всі. Фото: rubryka.com
Чи повернуться кияни навесні
Думки експертів щодо повернення киян різні.
Так, Владислав Банков вважає, що частина людей, що поїхали «на зиму», не повернуться, бо облаштуються в нових місцях. Переїзд, спочатку задуманий як тимчасовий, здатен перерости в довший, якщо діти підуть до іншої школи, дорослі знайдуть роботу на новому місці, а родина облаштує побут.
Натомість, на думку Данили Моніна, швидше за все повернуться майже всі, коли покращиться ситуація або наступить весна. Особливо це стосується тих, хто виїхав до родичів або орендував житло лише на кілька місяців.
Очевидно, що весна сама по собі не є гарантією повернення. Вирішальними будуть не календарні дати, а можливість жити в квартирі з теплом, водою та електрикою, безпекова ситуація, наявність роботи.
Щодо міської економіки, то для неї важлива не лише кількість тих, хто повернеться, а й швидкість відновлення повсякденного життя. Повернення мешканців відновить попит на магазини, транспорт і послуги, але не компенсує автоматично збитків підприємств, які втратили доходи або працівників.
