Фото: з Treads Підпишіться на нас в Google додати зараз
Масовані російські атаки по Києву та області дедалі сильніше б’ють не лише по окремих підприємствах, а й по всій економічній інфраструктурі столиці. Під ударами опинилися розподільчі центри, склади та магазини великих торговельних мереж. Наслідки вже доходять до покупця: окремі товари зникають з полиць, мережі вводять ліміти на продаж та перебудовують маршрути доставки, а компанії починають скорочувати витрати на персонал.
Ритейл після ударів
У серпні 2026 року наслідки війни для бізнесу перейшли на новий рівень. Якщо раніше основними проблемами були перебої з електроенергією, нестача персоналу та окремі пошкодження торгових точок, то тепер під ударом опинилася інфраструктура, без якої мережі фізично не можуть забезпечувати магазини товарами.
Наприкінці серпня російські атаки пошкодили або знищили низку розподільчих центрів та складів у Києві й області. Серед постраждалих опинилися Fozzy Group, NOVUS, COMFY, «Аврора», «Будинок іграшок», «Фора», «Коло» та інші компанії. 27 серпня був знищений склад Roshen у Чубинському, який забезпечував зберігання та подальше постачання готової кондитерської продукції.
Масштаб проблеми характеризує заява міністра аграрної політики Тараса Висоцького: за його словами, значна частина сучасних потужностей для зберігання продовольства знищена, в окремих випадках — до 90%.
«При цьому важливо розуміти: це не означає, що українці залишаться без продуктів, — наголосив міністр. — Ритейл і постачальники перебудовують логістику, переміщують запаси, змінюють маршрути та формати зберігання. Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується. Загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів сьогодні немає. Можуть бути зміни в асортименті або доступності окремих товарів у конкретних магазинах, але продовольче забезпечення країни зберігається».
У режимі жорсткої економії
Великі мережі роблять гучні заяви одна за одною.
Зокрема, після серії ударів по складській та виробничій інфраструктурі Fozzy Group оголосила про скорочення корпоративних витрат. Компанія призупинила найм на відкриті вакансії, відмовилася від запланованого на осінь перегляду зарплат і скасувала премії за третій та четвертий квартали.
«Це непрості рішення, до яких ми вдалися через масштаб втрат після російських атак. Вони не є безстроковими. Коли матимемо чіткіше розуміння фінансових результатів і грошових потоків, переглянемо ці обмеження», — цитують ЗМІ повідомлення Fozzy Group.
У MAUDAU – маркетплейсі, що входить до Fozzy Group — повідомили про вимушену часткову оптимізацію штату через наслідки атак на логістичні об’єкти.
Мережа АТБ обрала інший механізм адаптації. В АТБ ввели обмеження на продаж низки товарів: яєць, олії, круп, макаронних виробів, цукру, консервів та деяких інших позицій. Для частини продукції встановлено ліміт до шести одиниць в одному чеку. У компанії пояснюють це не лише наслідками атак, а й зростанням випадків оптових закупівель перекупниками. Ліміт не обов’язково означає, що товару в країні недостатньо. Проблема може бути значно прозаїчнішою: товар у виробника є, але його складніше і дорожче доставити в конкретний магазин.
В АТБ вже ввели обмеження проти перекупників. Фото: Фокус
Логістика вносить вклад в інфляцію
Раніше розподільчий центр був для ритейлера способом здешевити постачання: великі партії товарів надходили на один об’єкт, звідки вже розподілялися між сотнями магазинів.
Знищення таких центрів змушує мережі будувати складніші схеми. Частину товарів доводиться везти безпосередньо від виробників до магазинів, використовувати невеликі склади, змінювати маршрути, залучати додатковий транспорт.
Але прямі поставки не можуть повністю замінити розподільчі центри. Наприклад, у Спілці молочних підприємств України повідомили, що три чверті виробників не мають ресурсів для повноцінного переходу на модель прямої доставки до торгових точок. Для цього потрібні власний транспорт, водії та додаткові складські потужності.
В інших сферах ситуація не краще.
А складності з логістикою означають для покупців два головних наслідки: звуження асортименту та зростання цін.
Хто має платити?
Ритейлери мають кілька способів компенсувати додаткові витрати: перерозподіляти товарні запаси, змінювати постачальників, оптимізувати маршрути, використовувати альтернативні склади та частково скорочувати власні витрати. Проте є ще один шлях, який виглядає для них дуже привабливим. Мова про так званий «розподіл ризиків».
Зокрема, відповідь на актуальне питання, хто має нести втрати за продукцію, знищену внаслідок російських атак, на своїй сторінці у фейсбуці озвучив Тарас Висоцький.
«Постачання і реалізація продукції — це господарські та договірні відносини між виробниками, дистриб’юторами і торговельними мережами, — написав міністр. — На мою думку, справедливим підходом тут є паритетний розподіл ризиків між усіма сторонами.
Це не обов’язково 50 на 50. Для різних товарів різна маржинальність, різні умови співпраці та різний економічний результат. Тому механізм має визначатися окремо для кожної товарної категорії та враховувати, як між сторонами розподіляється прибуток.
Так само мають розподілятися і додаткові витрати на нову логістику, яка зараз фактично перебудовується в режимі реального часу».
Тобто фактично Висоцький пропонує розділити втрати продавців між усіма учасниками процесу – продавцями, виробниками та постачальниками. І тут виникає резонне питання: чи планують продавці ділитися своїми прибутками?
«Це та плата, яку ми всі будемо платити за те, що держава десятиліття закривала очі на монополізацію торгівлі продовольчими товарами двома торгівельними мережами, які і далі розраховують викручувати руки товаровиробникам, — прокоментував допис Висоцького бізнесмен Олександр Деркач. — Бо в умовах монополії «договірні відносини» діють тільки в одну сторону. Самоусунутись від цього державі не вийде. Бо більшості товаровиробників «ділитись» і «компенсувати» давно нема чим».
Експертка Світового Банку Оксана Руженкова у розмові з Коротко про зазначила: примушення виробників і постачальників «скинутися» на будівництво бізнесу продавцям – це натуральний грабіж.
— Дуже цікаво виходить: виробники продукції мають скинутися на відбудову накопичувальних центрів, а заробіток у кишеню забиратиме ритейл! – продовжує експертка. – І це при тому, що українська торгівля і так прекрасно почувається, постійно закладаючи в ціни для споживачів доволі пристойну маржу та викручуючи руки виробникам. Не перший рік ми спостерігаємо відверту змову з боку ритейлу. АМКУ вже давно мав би втрутитися, але він мовчить на тлі повної згоди влади. А ось з виробниками – і в цьому майже немає сумнівів! – почнуть розбиратися.
За словами Оксани Руженкової, перший урок, який мав би виконати ритейл, це перейти на невеликі територіально розосереджені місця зберігання. У нас вже були жорсткі уроки, які показали, що «гігантоманія» залишилась в минулому. Експертка нагадує, що свого часу гарний вихід пропонували молочники: визначити по Києву 10 точок, куди вони завозитимуть товар, а мережі звідти вже розвозитимуть по своїх магазинах. Ритейл назустріч не пішов – не цікаво.
— Те, що великі склади під Києвом вкотре знищили – це парадокс! І йдеться не тільки про продукти, — зазначила Оксана Руженкова в коментарі Коротко про. – Були знищені медичні препарати, зокрема, ті, що ми не виробляємо, а тільки імпортуємо. Згоріли склади з зоотоварами – від кормів до ліків. І замість того, щоб зробити висновки і перебудувати роботу хоча б зараз, придумали «обчистити» виробників і споживачів. А головна причина таких грабель, на які ми ступаємо раз за разом, це низький рівень компетенції, кваліфікації, досвіду, небажання працювати та комунікаційні проблеми всередині команд як в сфері ритейлу, так і у владі.
Наші люди вже навчені: за будь-якої паніки закуповуй крупи, консерви, борошно про запас. Фото: з Treads
