Фото: Viktor Fridshon/Global Images Ukraine via Getty Images (ілюстративне)
Світ, у якому можна було будувати плани на роки вперед, поступово зникає. Пандемія, повномасштабна війна в Україні, а тепер і нові конфлікти, зокрема на Близькому Сході, формують нову реальність — реальність постійної невизначеності. У цих умовах змінюється не лише політика чи ринки, а й поведінка людей. Українці дедалі рідше відкладають гроші, не планують великі покупки на майбутнє і все частіше ухвалюють рішення жити за принципом «тут і зараз». Це вже не просто емоційна реакція — це вагомий фактор, який неодмінно вплине на економіку.
«Може, за рік вже й цього світу не буде»
Повномасштабна війна в Україні примушує людей відмовлятися від великих планів. Коли людина не впевнена у завтрашньому доході, безпеці, доступі до базових послуг, вона перестає думати про далеке майбутнє. Додатковим фактором стає глобальна напруга. Новини про війну на Близькому Сході, ризики енергетичних криз та економічних потрясінь додали відчуття, що наше майбутнє непередбачуване і довгострокове планування не на часі.
— Довгі роки я мріяла про власну квартиру в Києві, а зараз навіть рада, що так її і не купила, — каже Марія, яка три роки тому переїхала до Нідерландів. – Знайомі з власним житлом в Україні ще й досі, на п’ятому році великої війни, так і не визначилися, що з ним робити. За моїми відчуттями, нерухомість зараз – як валіза без ручки. Ба більше: я зараз не хочу власне житло в жодній країні світу, і це для мене, яка все життя щось планувала, досить дивне відчуття. Я дивлюся на те, що зараз відбувається в світі, і впевнена, що сьогодні будь-яке майно – зайвий тягар. Для мене головне — мати можливість за першої небезпеки швидко скласти речі у рюкзак і поїхати в безпечне місце.
Олена, що зараз мешкає в Естонії, розповідає, що чотири роки вони з чоловіком відмовляли собі в усьому, але з початку березня вирішили жити по-іншому.
— Наш будинок залишився на окупованій території, а зараз його вже немає, — розповідає Олена. – Ми з чоловіком будували його пів життя, нічого не бачили, нікуди не їздили – ми навіть у Польщі ніколи не були! В Естонії ми вже чотири роки і весь цей час жили за тією ж схемою: багато працюємо, майже нічого не витрачаємо та відкладаємо гроші на наш майбутній новий дім. Але війна на Близькому Сході просто зламала моє мислення.
Олена каже, що 1 березня читала новини і не могла повірити, що це відбувається. А потім запитала чоловіка: заради чого вони в усьому собі відмовляють?
— Кажу йому: може за рік вже й цього світу не буде, а ми живемо як у підвалі, — продовжує співрозмовниця Коротко про. – Несподівано чоловік зі мною погодився і сказав, що думає про те саме. Тож ми почали з простого: я нарешті купила собі нову сукню, ми поїхали на вихідні у СПА-готель та вже запланували на відпустку подорож Європою.
Апокаліпсис вже близько?
І такі думки наших співрозмовників непоодинокі. Як пише Daily Mail з посиланням на нове дослідження, третина людей на Землі вважає, що неминуче застануть кінець світу. На такі думки респондентів наштовхують глобальні ризики, серед яких зміна клімату, пандемії, нові технології, війни тощо.
За словами провідного автора дослідження, доктора Метью Біллета з Університету Британської Колумбії, віра в кінець світу виявилася значно поширенішою, ніж можна було б уявити. Учасники дослідження вважають, що у світі постійно відбуваються події, які вказують на наближення кінця світу, та й взагалі світ знищить людська дурість.
Звісно, деякі вірять у кінець світу, передбачений релігійними пророцтвами, або вважають, що він є частиною космічного плану для Всесвіту. Але вони в меншості.
Але що гірше – очікування на апокаліпсис чи невизначеність, що триває роками, — це велике питання. Як показало дослідження компанії Gradus, що було проведене у лютому 2026-го, найбільше в думках про майбутнє українців лякає саме невизначена тривалість війни. Цей показник майже не змінився за останні два роки і складає понад 60%. Відчутно зросла тривожність щодо можливих фінансових проблем, загальної невизначеності та загроз втрати нерухомості і грошей внаслідок війни.
Нова реальність споживання
Трансформація фінансової поведінки є однією з ключових змін, яка сьогодні відбувається зі споживачами. Якщо люди реагують не на раціональні плани, а на новини, вони переходять від заощаджень до імпульсивних витрат, рідше відкладають гроші, частіше витрачають все одразу. Адже якщо завтра під великим питанням, цілком логічно використати ресурси сьогодні.
У короткостроковій перспективі це може підтримувати економіку через зростання споживання. Збільшення витрат пожвавлює роздрібну торгівлю, сферу послуг, підтримує виробництво. Саме тому в умовах кризи іноді спостерігається парадокс: економіка падає не так сильно, як очікується. Але в довгостроковій перспективі така поведінка створює для економіки серйозні ризики — від нестачі інвестицій та банківських ресурсів до фінансової вразливості населення.
— Дійсно, про однозначний плюс для економіки ми можемо говорити тільки в короткостроковій перспективі, — зазначив у коментарі Коротко про економіст Владислав Банков. — Але такий сплеск споживання призведе до зменшення капітальних інвестицій на довготривалий строк, хоча навряд хтось реально розглядає подібні можливості в Україні сьогодні. Інший очевидний мінус — зменшення заощаджень домогосподарств, що в перспективі може призвести до зменшення обсягів банківських депозитів. Але в цілому для економіки збільшення поточного споживання є плюсом.
Заощадження у світі нестабільності
Аналітик Данило Монін вважає, що жити з розрахунком на те, що настане кінець світу, і спускати всі гроші, не дуже розумно. Адже він може і не настати, і що тоді? Без «фінансової подушки» люди стають більш залежними від втрати роботи, зростання цін, форс-мажорів – від захворювань до нових криз.
— Щодо заощаджень, то якщо живеш в країні, яка веде війну, заощадження – це норма, — зазначив аналітик у коментарі Коротко про. – Ризик виникнення проблем з доходами, бізнесом, непередбаченими тратами майже постійний, тому заощадження мають бути неодмінно.
Взагалі заощадження – це окрема розмова. Під час великих криз геть незрозуміло, де тримати накопичені гроші. Адже якщо зникне інтернет або взагалі електрика, як це і показують у фільмах про апокаліпсис, скористатися грошима на банківській карті буде просто неможливо. Але й готівка – не вихід. Так, готівка доступна у кризових ситуаціях і дає незалежність від банківської системи. Але одночасно готівка – це високі ризики втрати або крадіжки, складність зберігання великих сум.
Раціональною стратегією економісти, як і завжди, вважають диверсифікацію. Частину коштів потрібно тримати в готівці, частину — на банківських рахунках, за можливості у різних валютах. Це дозволяє зменшити ризики в умовах невизначеності.
І все ж таки…
Відмова від планування — це не просто індивідуальний вибір, а, можна сказати, колективна реакція суспільства на тривалу нестабільність. Війни, економічні кризи та глобальна невизначеність скорочують горизонт мислення та змінюють фінансову поведінку людей. Проте, кажуть психологи, навіть в мінливих умовах є сенс ставити довгострокові цілі. Навіть коли здається, що це недоцільно.
Кілька років тому було опубліковане дослідження співробітників Базельського університету у Швейцарії про те, як життєві цілі впливають на щастя людей протягом років. Загалом науковці опитали 973 людини, з якими пізніше поспілкувалися ще через два та чотири роки.
Виявилося, що люди, які вважають свої цілі цілком досяжними, демонстрували більш високе психічне благополуччя в наступних опитуваннях. Ба більше: саме відчуття можливої реалізації мало більш вагому роль, ніж фактичне досягнення мети. На думку авторів дослідження, такий ефект на стан людини має почуття контролю над своїм життям. Тож, попри відчуття невизначеності, сенс планувати на довготривалий строк все ж таки є.
Зараз людям як ніколи важливо знайти баланс між життям сьогодні і відповідальністю за своє «завтра». Навіть у нестабільному світі базові фінансові звички – планування, заощадження, диверсифікація – залишаються основою не тільки для економічної, але й психологічної стабільності.
