Фото: президент США Дональд Трамп (Getty Images)
Військова кампанія Сполучених Штатів проти Ірану, яка триває вже 22 дні, перетворилася на одну з найдорожчих операцій сучасності. За попередніми підрахунками, фінансові витрати Вашингтона вже перетнули позначку у 27 мільярдів доларів. Попри астрономічні суми, Білий дім готує ґрунт для ще масштабнішого фінансування, що викликає гострі дискусії як у Конгресі, так і всередині самої адміністрації Дональда Трампа.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані аналітичного порталу Iran War Cost Tracker та публікації The Washington Post, розрахунки базуються на офіційних звітах Пентагону, проте реальна цифра може бути значно вищою через невраховані видатки на логістику та відновлення техніки.
Арифметика конфлікту: від мільярдів до трильйонів?
Динаміка витрат свідчить про надзвичайну інтенсивність бойових дій. Якщо у перші дні операції фінансові вливання були піковими через розгортання сил, то зараз вони стабілізувалися на рівні, який здавався б немислимим для локального конфлікту.
Структура витрат на операцію:
- Перші 6 днів: 11,3 мільярда доларів (інтенсивні ракетні удари та розгортання авіаносних груп).
- Наступні дні: у середньому близько 1 мільярда доларів на добу.
- Потенційний запит: Пентагон уже надіслав запит до Білого дому на додаткові 200 мільярдів доларів.
«Невелика ціна» Дональда Трампа
Президент США Дональд Трамп демонструє непохитність у питанні фінансування армії. Коментуючи можливість виділення додаткових 200 мільярдів доларів, він охарактеризував ці витрати як «невелику ціну» на тлі глобальних викликів, які несе іранська загроза. Його ключовим аргументом залишається остаточне знищення ядерного потенціалу Тегерана.
Проте, за даними The Wall Street Journal, у коридорах влади немає одностайності. Частина радників застерігає:
- Нафтова криза: Затягування війни провокує неконтрольоване зростання цін на енергоносії, що б'є по американських домогосподарствах.
- Ризики «другого В'єтнаму»: Існує побоювання, що конфлікт може перетворитися на багаторічну війну на виснаження.
Питання розвідки: чи була ядерна загроза реальною?
Масла у вогонь дискусій підлила директорка національної розвідки Тулсі Габбард. У своєму останньому виступі вона утрималася від підтвердження того, що Тегеран намагався відновити ядерну програму після руйнівних ударів 2025 року. Це ставить під сумнів головний легітимізуючий мотив війни, на якому будує свою риторику президент Трамп.
Наразі Вашингтон перебуває на роздоріжжі: продовжувати вливати ресурси у воєнну машину чи шукати шлях до деескалації, поки ціна перемоги не стала непідйомною для американської економіки.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
