Фото: ліквідований голова Вищої ради нацбезпеки Ірану Алі Ларіджані (з відкритих джерел)
Політична вертикаль Ірану опинилася у стані глибокої турбулентності після успішної операції Ізраїлю з ліквідації очільника Вищої ради нацбезпеки країни Алі Ларіджані. В коридорах влади Тегерана панує атмосфера параної: чиновники не лише переймаються власною безпекою, а й відкрито дискутують про те, хто стане наступною мішенню у списку на «знеголовлення» режиму. Окрім персонального страху, еліту пригнічує усвідомлення того, що зі смертю Ларіджані зник чи не останній шанс на дипломатичне врегулювання великої війни.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналітичний матеріал The New York Times (NYT), втрата фігури такого масштабу створює вакуум у процесі прийняття стратегічних рішень, який Тегерану буде вкрай важко заповнити в умовах ескалації.
Стратегія «знеголовлення» та персональний страх
Авіаудар Ізраїлю, внаслідок якого загинув Ларіджані — «права рука» покійного верховного лідера Алі Хаменеї — став частиною системної кампанії з демонтажу вищого військово-політичного командування Ірану.
Ключові фактори впливу ліквідації:
- Втрата координації: Ларіджані був ключовим архітектором рішень у сферах військової стратегії, внутрішньої безпеки та методів придушення протестів.
- Руйнація ієрархії: Після смерті Алі Хаменеї наприкінці лютого 2026 року, саме Ларіджані вважався найбільш впливовою постаттю, здатною втримати баланс між різними силовими групами.
- Психологічний тиск: Іранські посадовці тепер розглядають будь-яке публічне з’явлення як потенційний смертний вирок, що паралізує роботу державних інституцій.
Крах надій на дипломатію
Для багатьох представників іранського режиму Алі Ларіджані був уособленням «прагматичного крила». Попри свою лояльність до ісламської системи, він вважався особою, здатною вести конструктивні, хоча й складні, переговори зі США та Ізраїлем щодо деескалації. Його фізичне усунення фактично викреслює можливість мирного сценарію на найближчу перспективу.
Тегеран уже відповів серією ракетних атак по Ізраїлю, що лише підтверджує перехід конфлікту у фазу неконтрольованої ескалації. Ризик переростання локальних сутичок у повномасштабну регіональну війну на Близькому Сході досяг історичного максимуму.
Чи встоїть режим без «архітекторів безпеки»?
Всередині іранського керівництва триває напружена дискусія щодо життєздатності системи. Думки розділилися:
- Песимістичний сценарій: Частина чиновників вважає, що серія точкових ударів Ізраїлю знищує інтелектуальний та командний ресурс країни, що неминуче призведе до колапсу управління.
- Оптимістичний сценарій: Інші переконані, що ісламський режим має високий запас міцності. Як аргумент вони наводять той факт, що система не розвалилася після загибелі верховного лідера Алі Хаменеї в лютому. На їхню думку, ідеологічна основа режиму дозволяє швидко замінювати навіть найбільш значущих осіб.
Проте підтверджений Тегераном факт загибелі Ларіджані став для іранських еліт болючим нагадуванням: наразі в країні немає «недоторканних», а стратегія Ізраїлю щодо тотального обеззброєння іранського керівництва продовжує приносити свої результати.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
