колаж РІА Південь
Все більше українських підприємств і громадян звертаються до судів із позовами до Російської Федерації як до країни-агресора, вимагаючи компенсації за втрачені активи, зруйноване майно та моральну шкоду, завдану окупацією. Судова практика поступово складається на користь постраждалих — зокрема й у справах, безпосередньо пов’язаних із Мелітополем.
Раніше ми повідомляли, що мелітопольське підприємство «Руслан Комплект» виграло позов до РФ на суму понад 36 млн доларів, довівши захоплення майна окупаційними структурами. Також Господарський суд Запорізької області стягнув з Росії понад 3,3 млн доларів компенсації за захоплений у Мелітополі завод «Біол». Крім того, «дочка» американської компанії стягнула з Росії 578 млн грн за окупацію Мелітопольського району. Ці рішення стали важливими прецедентами: українські суди офіційно визнали Росію відповідальним суб’єктом за завдані збитки.
Судовий імунітет РФ більше не працює
Ключовим зрушенням останніх років стало фактичне спростування так званого «судового імунітету» держави-агресора. Українські суди виходять із того, що Росія, здійснюючи збройну агресію та окупацію, втратила право прикриватися імунітетом, коли йдеться про відшкодування шкоди громадянам України. Про це пише Судово-юридична газета.
Читайте також: Стало відомо, яких збитків зазнав магазин Comfy у Мелітополі після окупації та пограбування мародерами
Показовим стало рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 липня 2025 року у справі №686/12701/25. Суд частково задовольнив позов громадянина України до Російської Федерації та стягнув 1,5 млн гривень моральної шкоди, визнавши РФ відповідальною за страждання цивільної особи внаслідок війни.
Суд прямо зазначив:
Російська Федерація є державою-окупантом і несе повну відповідальність за порушення прав цивільного населення, зокрема за матеріальну та моральну шкоду. Це прямо передбачено законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території».
Аналогічну правову позицію раніше сформулював і Верховний Суд України, наголосивши, що РФ не має права посилатися на імунітет після вчинення неспровокованої збройної агресії та актів геноциду.
Це стосується і жителів Мелітополя
Для мелітопольців — як підприємців, так і звичайних громадян — ця практика має принципове значення. Захоплення підприємств, втрата житла, вимушене переміщення, тривале перебування в окупації, неможливість вести бізнес або отримувати медичну допомогу — усе це може бути підставою для позовів про компенсацію.
Важливо розуміти: сам факт проживання в умовах окупації сам по собі не гарантує виплат, але дає право звернутися до суду. Позивач зобов’язаний довести причинно-наслідковий зв’язок між діями РФ і конкретною шкодою — чи то втрата майна, витрати на лікування, чи моральні страждання.
А чи можна реально отримати гроші?
Саме тут виникає головне й найскладніше питання. Отримати рішення українського суду проти Росії сьогодні значно легше, ніж домогтися його виконання.
Добровільно РФ такі рішення виконувати не буде. Для примусового виконання потрібні активи боржника — а в Україні у Росії майже не залишилося майна, яке можна легко заарештувати. Крім того, Росія перестала визнавати юрисдикцію іноземних судів і рішень міжнародних органів.
Юристи виокремлюють кілька можливих шляхів, але кожен із них тривалий і складний:
1. Виконання за кордоном
Рішення українського суду можна спробувати визнати та виконати в іноземній державі, де є заарештовані або виявлені активи РФ. Однак для цього потрібна окрема судова процедура, а іноземні суди часто вимагають доказів належного повідомлення Росії про процес — що в умовах війни є вкрай проблематичним.
2. Виконавче провадження в Україні
Формально рішення можуть бути включені до зведеного виконавчого провадження Міністерства юстиції України, але без реальних активів це радше юридична фіксація боргу.
3. Міжнародний реєстр збитків
Україна та партнери створюють Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ. Рішення українських судів використовуватимуться як важливий доказ розміру шкоди. Однак сам компенсаційний механізм поки не запущено, а строки його роботи залишаються невизначеними.
Історичний приклад: Грузія
Досвід Грузії показує, що такі процеси можуть тривати десятиліттями. Після війни 2008 року ЄСПЛ визнав Росію винною у системних порушеннях прав людини та присудив понад 253 млн євро компенсацій. Попри це, РФ досі відмовляється добровільно виконувати рішення, а виплати залишаються предметом міжнародного тиску.
Що це означає на практиці
Для мелітопольців сьогоднішні судові рішення — це юридична фіксація відповідальності Росії, а не швидкі гроші. Але саме такі рішення формують основу для майбутніх компенсаційних механізмів — через заморожені активи РФ, міжнародні фонди або спеціальні закони.
Юридичне визнання відповідальності країни-агресора вже відбулося. Фінансове відшкодування — питання часу, політики та міжнародного тиску.
І що більше буде рішень українських судів, зокрема у справах Мелітополя, то складніше буде світу ігнорувати питання реальної компенсації за зруйновані міста, підприємства й зламані людські долі.
🟦 Команда РІА Південь працює, щоб ви знали правду.
Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя та окуповані території, спростовуємо фейки російської пропаганди, розповідаємо про проблеми ВПО та допомагаємо їх вирішити.
Якщо наша робота важлива для вас — підтримайте редакцію донатом.
Підтримати редакцію
Джерело
