Хоч би як намагалася російська пропаганда приховати правду про справжній стан справ у медицині Мелітополя, вона регулярно виходить на світ у скаргах пересічних мелітопольців і навіть гастролерів із РФ.
За даними так званого губернатора Запорізької області Балицького, на тимчасово окупованій частині Запорізької області не вистачає близько 1700 медиків.
Мер Мелітополя Іван Федоров називає зовсім інші цифри дефіциту медиків — щонайменше три тисячі.
Усе це призвело до помітного зниження якості медичних послуг у "безкоштовних" клініках і, відповідно, зростання цін у платних.
Утім, навіть якщо ви заплатите гроші "приватникам" — далеко не факт, що вас вилікують. Особливо відчувається дефіцит стоматологів. Українські фахівці виїхали. Їхнє місце зайняли, м'яко кажучи, фахівці з низьким рівнем кваліфікації, не кажучи вже про культуру спілкування. Одна з мешканок Мелітополя надіслала листа до редакції, в якому розповіла про свої поневіряння в пошуках стоматолога.
Перша спроба знайти лікаря почалася з походу в стоматологію "Шкоди" на вулиці Героїв України. З'ясувалося, що знайомих лікарів, до яких пацієнтка зверталася по допомогу ще в мирний час, там уже не залишилося. А ось відгуки про нових були суцільно негативні, тож мешканка Мелітополя вирушила в пошуках фахівця в клініку Скорика.
— На ресепшені сказали, що в них є тільки імплантолог. Решта з'їхали з Мелітополя. Призначили прийти на консультацію через місяць. Зрозуміла річ, коли зуб болить чекати місяць неможливо, тому я пішла
у Бліц-стоматологію в центрі міста біля арки навпроти площі Перемоги.
На ресепшені мені багато обіцяли, що роблять усе… І записали до лікаря Тузка. Коли я прийшла до нього, то навіть не могла собі уявити, що почую на свою адресу таке відверте хамство…
По-перше, Тузко почав кричати на мене: "Жінко, я зараз говорю! Ви потім будете говорити! І не вказуйте мені як треба! І у вас взагалі тут не зуби, а один мотлох…..! Готуйте ось таку суму (і сума, звичайно, непідйомна) тоді будемо розмовляти!". І це була консультація!
Коли я спробувала щось сказати, доктор Тузко крикнув: "Ідіть, вирішуйте з грошима". А потім крикнув співробітниці на ресепшені:
"Візьми з неї 500 рублів за консультацію".
При тому, що доктор Тузко не дав мені ні слова сказати.
На дверях цієї клініки було оголошення, що потрібен лікар-стоматолог.
Коли було вільне місце вакансії стоматолога? — описує ситуацію мешканка Мелітополя.
На цьому її поневіряння не закінчилися. Шукати лікаря вона пішла вже в одну з найдорожчих навіть за мирних часів приватних клінік міста "Квалітет". Спілкування на ресепшн там було ввічливим. Але запис був на 3 місяці вперед навіть із гострим болем.
— Коли я сказала, що є їхнім клієнтом, ставлення до мене стало ще м'якшим. Але чергу мою так і не пересунули, — ділиться про своє наболіле мешканка Мелітополя і дає загальну характеристику роботи сфери стоматологічних послуг в окупації.
— У Мелітополь разом з руснею прийшли блатні часи, коли вилізли зубники з 80-х, і 90-х, які у вечірній час у ті роки у себе в сараї вдома робили золоті коронки нелегально на зуби. А зараз їм дісталося віджате професійне обладнання приватних стоматологів, які мусили втекти з окупації.
Загальна картина при русні — всі "дантисти" від великих грошей зажерлися.
Тут все вирішується за великі гроші, які є у тих, хто зрадив Україну давно і сидять на федеральних зарплатах. І тих, хто за великі гроші приїхав на роботу в різні служби, гауляйтерів, які окупували наше місто.
Більшість мелітопольців страждають від такого безладу, і нікому до цього немає жодної справи. Поскаржитися нікуди, як було при Україні.
А то ще ворогом, не лояльним до Росії зроблять, — пише мешканка Мелітополя.
До слова, помотавшись приватними клініками, жінці довелося йти займати чергу в міській стоматології нижньої частини міста. Де за один тільки імплант з неї також запросили чималу суму — 60 000 рублів.
До слова, така проблема в Мелітополі не тільки зі стоматологами і загалом з медициною. Сфера послуг і мелітопольська кухня в місцевих кафе і ресторанах, чим славилося Медове місто до війни, тепер також скотилася нижче плінтуса. І такі популярні кафешки, як Мама Мія, Флер-де-Ліс, Пан і Пані, які окупанти вкрали у справжніх власників, перетворилися на забігайлівки з огидною кухнею і тарганами.
