Серед цивільних, яких утримує країна-агресор, є і журналісти, зокрема кореспондент УНІАН Дмитро Хилюк.
За словами правозахисників, така цифра є приблизною, а не точною / скриншот
Зараз у Росії та на тимчасово окупованих нею територіях України в місцях примусового утримання щонайменше 7 тисяч українських цивільних.
Про це в рамках презентації Стратегії звільнення цивільних в’язнів і пошуку безвісти зниклих внаслідок російської агресії сказав доктор політичних наук, член експертної ради Центру громадянських свобод Михайло Савва.
«За нашою оцінкою, щонайменше 7 тисяч українських цивільних зараз в Росії та на окупованих територіях в місцях примусового утримання. Це не просто люди, яких було депортовано, — це люди, яких було позбавлено волі», — зазначив він.
Савва підкреслив, що ця цифра є дуже приблизною, і пояснив, з чого складається їхня оцінка.
«Ми знаємо за прізвищами 1 тисячу 600 цивільних, які позбавлені волі. Але ми знаємо далеко не всіх. Більш ніж 28 тисяч українців в Реєстрі зниклих безвісти. Приблизно половина з них є цивільними. Тобто ми підрахували за досвідом таких війн, яка йде зараз в Україні, скільки з цих людей вже можуть бути, на жаль, загиблими, скільки цих людей вже можуть бути звільнені. І ми зараз використовуємо цифру 7 тисяч людей», — сказав експерт.
Водночас зауважив Савва, за два роки повномасштабної війни в Україні під час обмінів військовополоненими було передано 160 цивільних.
«За такими темпами, я підрахував, нам буде потрібно близько 100 років, щоб звільнити всіх», — підкреслив він.
Представник Центру зауважив, що цих людей під час обмінів не «обмінюють», а «передають як додаток до військовополонених», і російська сторона вирішує, кого саме віддати.
«За дослідженням Місії Організації Об’єднаних Націй, 90% наших людей там піддаються тортурам. Це стосується як військовополонених, так і цивільних», — зазначив Савва.
Він також наголосив, що українські цивільні утримуються у в’язничних умовах.
«Це не табір, де людина може пересуватися просто неба. Це в’язничні умови, тобто камера, яка закрита 23 години на добу. Якщо є прогулянка, то це максимум одна година. Це жахливо», — розповів експерт.
Савва додав, що там є дві величезні проблеми: кисневе голодування, коли просто не вистачає кисню в камері, знижується імунітет і починаються хвороби, в першу чергу — туберкульоз, і сенсорне годування, коли «у тебе просто немає нових відчуттів, немає взагалі нічого нового і це дуже погано впливає на психічний стан людини».
Крім того, зауважив він, у більшості випадків недостатніми є харчування та медичне обслуговування. Тобто люди втрачають там здоров’я.
Також, підкреслив Савва, у 95% випадків кримінальних справ проти цих цивільних немає, тож адвокати не можуть оскаржити рішення про позбавлення їх волі.
«Адвокат навіть не може потрапити до цивільного поки немає кримінальної справи. Коли російські адвокати приходили в такі слідчі ізолятори і казали: «Ми знаємо, тут є цивільні українці», їм казали: «А який у вас статус? Кримінальної справи немає — йдіть», — сказав він.
Так, наголосив він, ці люди позбавлені зв’язку із зовнішнім світом, у більшості випадків вони позбавлені можливості зв’язатися з родичами та не мають можливості скористатися послугами адвокатів, вони не мають правового статусу.
Говорячи про їхню Стратегію, Савва розповів, що вона спрямована на вирішення двох головних завдань: допомоги цим людям дожити до свободи та звільнити усіх їх.
«Головною цільовою групою є цивільні, які не засуджені російськими судами, та щодо яких немає кримінальних справ. В цьому випадку ми будемо вимагати звільнення без умов та обмінів. Ця Стратегія відкидає варіант обміну українських цивільних на будь-кого», — зазначив він.
Своєю чергою представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторія Петрук, відповідаючи на запитання щодо українських журналістів, які є цивільними, і потрапили в російських полон, зокрема кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка, зауважила, що їм «відома інформація і про пана Хилюка, і про Вікторію Рощину».
«В чому основна проблема — в тому, що утримуюча сторона точно знає, де ці люди знаходяться, і що з ними. Якби Росія хоч якось нас інформувала про те, де ці люди, і що з ними, ми б мали цю інформацію. А так, на жаль, ми можемо тільки здогадуватися, збирати інформацію, яку ми отримуємо від звільнених, і так далі», — сказала вона і додала, що є інформація про орієнтовно понад 20 журналістів, які або є жертвами зникнень, або Росія у якийсь спосіб підтвердила, що утримує їх.
