Коли серце б’ється, воно перекачує кров по організму, забезпечуючи його поживними речовинами і киснем. Циркулююча кров тисне на стінки кровоносних судин. Силу, з якою кров тисне на стінки кровоносних судин, називають артеріальним (або кров’яним) тиском.
Коли артеріальний тиск високий, це призводить до надлишкового напруження стінок артерій, що робить їх більш уразливими для відкладення холестерину та утворення атеросклеротичних бляшок (під час цього збільшується жорсткість артерій).
На поверхні бляшки може утворитися тромб (згусток крові), який здатний повністю або частково перекрити кровотік в артерії або навіть спричинити її розрив. Блокування тромбом кровоносної судини, що живить головний мозок, призводить до інсульту. Блокування тромбом кровоносної судини, що живить серце, призводить до інфаркту. Якщо це відбувається в аорті (головна кровоносна судина організму), це може призвести до життєзагрозливого стану — розшарування (дисекції) аорти.
Збільшення тиску крові на стінки судин може призвести до їхнього пошкодження і є основною причиною патологічних змін у серці, мозку, очах, нирках. Клінічні дослідження довели, що підвищення артеріального тиску на кожні 20/10 мм ртутного стовпчика вдвічі збільшує ризик серцевих захворювань (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, мозкового інсульту).
Причини артеріальної гіпертензії Генетична схильність: Деякі люди можуть успадковувати схильність до гіпертензії. Спосіб життя: Неправильне харчування, зайва кількість солі, недостатність фізичної активності, вживання алкоголю та куріння. Захворювання: Хвороби нирок, ендокринні порушення (наприклад, гіпотиреоз), артеріїти та інші стани можуть викликати або сприяти розвитку гіпертензії. Стрес: Часті стресові ситуації можуть впливати на підвищення тиску. Симптоми Підвищений тиск (140/90 і вище); прискорене серцебиття (понад 90 разів на хвилину) у спокійному стані: періодичний шум у вухах, потемніння в очах і запаморочення; головний біль (найчастіше — у потиличній або тім’яній частині голови); збільшена втомлюваність та слабкість; нежить та утруднене дихання; болі в області серця.
Діагностика Вимірювання артеріального тиску: Перша стадія діагностики включає вимірювання артеріального тиску, це основний метод діагностики. Лабораторні дослідження: Дослідження рівня холестерину, креатиніну, електролітів та інших показників. Інструментальні методи: ЕКГ, УЗД серця, рентгенографія органів грудної клітки. Лікування 1. Немедикаментозне лікування: Зміна способу життя (правильне харчування, відмова від куріння та вживання алкоголю, фізична активність). 2. Медикаментозне лікування: Застосування антигіпертензивних препаратів (діуретики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів тощо). Профілактика Різке скорочення в харчуванні жирів і вуглеводів, що призведе до зниження ваги тіла. Це профілактика атеросклерозу, ожиріння; дієта з обмеженням солі до 4 грамів на добу. Виключення з харчування продуктів із надлишком солі (чіпси, солоності, ковбаси, консерви), заміна солі на прянощі та часник; збагачення раціону калієм, кальцієм; фізична активність (ранкова гімнастика, плавання, фітнес, спортзал). Навантаження мають бути помірними, високі фізичні навантаження шкідливі. дотримання здорового способу життя (відмова від шкідливих звичок); контроль артеріального тиску; регулярні медичні огляди.
Артеріальна гіпертензія вимагає постійного моніторингу та контролю, оскільки недостатньо ефективне лікування може призвести до серйозних ускладнень. Якщо у вас є підозра на гіпертензію або ви стикаєтеся з її симптомами, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем! Торецька філія ДУ ОЦКПХ МОЗ України.
